Творчий проект
«Сумочка-косметичка»
Виконала:
Парфьонова Ганна
учениця 9 класу,
ЗОШ I-III ступенів №4
м. Бердянськ
Запорізька область
Керівник проекту:
вчитель трудового навчання
вища категорія
Юркович Т.П.
м.Бердянськ
2014
Зміст
І. Організаційно-підготовчий етап.
1.1. Розробка технічного завдання.
1.2. Розробка технічної пропозиції.
Вибір об’єкту проектування.
ІІ. Конструкторський етап.
«Чим більше науки, тим розумніші руки»
2.1. Опис зовнішнього виду виробу.
2.2. Конструювання виробу.
2.3. Обладнання та інструменти, що будуть використані під час роботи.
2.4. Послідовність виготовлення виробу.
2.5. Економічне обґрунтування.
ІІІ. Технологічний етап.
ІV. Заключний етап.
V. Інформаційні джерела
Тема проекту: «Сумочка-косметичка»
І. Організаційно-підготовчий етап.
«За будь-яке діло берись уміло»
1.1. Розробка технічного завдання.
1.1.1. Обґрунтування проблеми, що виникла, і необхідність її розв’язання.
Швидко летить час. Здавалось, зовсім недавно ми переступили поріг нашої
гімназії, а ж ось – я учениця 9 класу. Я полюбляю математику, історію,
літературу, але (і це я добре розумію), щоб стати справжньою берегинею
домашнього затишку, гарною господинею, треба приділити увагу й заняттям з
трудового навчання. На цих заняттях ми навчаємося вишивати й в’язати, шити й
куховарити, та головне, ми навчаємося творчості, вмінню бачити красу оточуючого
світу та самим цю красу створювати. У цьому навчальному році дівчата займаються
проектуванням та виготовленням комплексного виробу. Тема мого проекту
«Сумочка-косметичка для найкращої подруги».
Починаючи роботу, я замислилась, а чи насправді дівчатам-підліткам потрібна
косметичка? З проханням обговорити цю проблему я звернулась до учениць
7-11класів (47 дівчат). Вони відповіли
на це питанні: «Так», «Звичайно», «Обов’язково!», «Неодмінно!». Адже кожна
дівчина приваблива по-своєму, та всі вони хочуть бути ще привабливіше та
красивіше, підкреслити свої кращі риси обличчя та замаскувати недоліки за
допомогою косметичних засобів. Дівчина завжди повинна дбати про свою
зовнішність, бути охайна, чистенька, таму їй потрібно мати під рукою засоби
догляду за обличчям.
Косметика для дівчини – своєрідний помічник, її присутність у сумочці надає
впевненості, адже є змога в будь-який час виправити макіяж. Косметичка потрібна
дівчині ще й тому, що вся косметична продукція, якою вона користується, повинна
знаходитися в чистоті й порядку, в одному певному місці, так зручніше її
зберігати й використовувати.
Для дівчини вона є незамінна,
На неї попит є у кожного дівчати.
Повинна бути під рукою неодмінно,
Коли потрібно губки їм підфарбувати.
Не зайве косметичку всім придбати:
Зручніше з нею гарний вигляд зберігати.
Отже, що ж нам відомо про косметички?
1.1.2. Коротка історична довідка та сучасні тенденції.
«Не бійся, коли не знаєш, адже «мудрим ніхто не народився, а навчився»
Косметичка (cosmetic bag, make-up bag, evening bag, gift bag) – невеличка
сумочка, що призначена для зберігання косметики, засобів гігієни та інших
дрібничок, або як упаковка для подарункового набору.
Назва «косметичка» походить від слова «косметика» (грецьке kosmetike –
«мистецтво прикрашати»; деякі дослідники вважають, що слово «косметика» пішло
від латинського слова «cosmetae». Так у Римській імперії називали рабів, до
обов’язків яких входило купання хазяїв у ваннах із пахощами). Слово «косметика»
вперше було використане у 1867 році під час проведення Міжнародної виставки у
Парижі.
Косметику можна умовно поділити на гігієнічну, лікарську, декоративну
та пластичну хірургію.
Гігієнічна косметика – це засоби, що слугують для захисту від холоду, вітру,
сонця, вологості тощо (олії, пудри, пасти, креми, мило).
Лікарська косметика лікує косметичні вади обличчя і тіла, при цьому
використовує медичні препарати – вітаміни, гормони.
Декоративна косметика – це мистецтво прикрашати обличчя, догляд за нігтями,
мистецтво зачіски. ЇЇ засоби – пудри, губні помади, грим, рум’яна, туш для вій,
фарби для волосся тощо.
Пластична, або естетична, хірургія – видалення та виправлення вроджених вад і
таких, які на вдалося виправити за допомогою лікувальної косметики.
Перші археологічні свідчення використання косметики знайдені в Єгипті близько
3500р. до нашої ери на масках Нефертіті, Нефертарі й Тутанхамона. Цариця
Давнього Єгипту Нефертіті увійшла до історії як одна з найкрасивіших жінок
світу. Однак, легенди стверджують, що за канонами краси того часу вона була
далеко від ідеалу. Можливо тому саме вона більше ніж 5 тисяч років тому
винайшла засіб маскування недоліків зовнішності за допомогою природних засобів.
За іншими даними, люди користуються косметикою більше ніж 10 тисяч років.
Найдавнішим засобом для прикрашання зовнішності можна вважати виготовлений на
основі свинцю білий порошок, знайдений в іранських печерах, де мешкали мисливці
наприкінці льодовикового періоду. Поруч із білим порошком були керамічні
фрагменти із залишками охри. Будь-яких слідів живопису на стінах печери
знайдено не було. Історик вважають, що давні люди використовували білий порошок
як пудру, а охру – як рум’яна.
Люстерко почали використовувати приблизно в той же час. Найдавніші знахідки
було виготовлено біля 4 – 5 тисяч років до н. е. та знайдено на території сучасних
Азербайджану та Ірану.
Один із найцікавіших косметичних наборів було знайдено на північному сході
Ізраїлю на березі Тиверіадського озера, де велися розкопки давнього міста
Магдали. Під товстим шаром багна століття пролежали глиняні судини та скляні
ампули з маслами та пахощами початку
І ст. н. е. Не виключено, що подібні
бальзами могла використовувати біблійська Марія Магдалина, що умащувала ноги
Ісуса Христа. У Старому Завіті також згадувалось про користування косметикою.
Біблійська книга Естер описує різні процедури по догляду за шкірою тіла.
Стародавні греки й римляни теж користувалися косметикою.
Декоративна косметика (макіяж або мейкап) як засіб для покращення зовнішнього
виду з’явилась десь біля півтори тисячі років тому. Давні греки відродили
традиції єгиптян розфарбовувати обличчя. Але якщо єгиптяни, підводячи очі,
відганяли злих духів, які могли потрапити до душі людини саме через очі, то
греки робили це виключно з естетичною метою. Наслідуючи греків, й інші народи
теж стали прикрашати свою зовнішність. Мешканці Давнього Риму добре володіли
мистецтвом макіяжу.
Жінкам Давньої Русі також було притаманне відчуття краси. Догляду за шкірою та
використанню декоративної косметики вони надавали великої уваги. Кожен колір
мав своє магічне значення. Одні кольори, як вважалось, привертали увагу, успіх
кохання, інші ж могли принести нещастя.
В якості рум’ян та губної помади використовувався сік малини, вишні й буряку.
Очі та брови підводили сажею, обличчя вибілювали пшеничним борошном. Для
догляду за шкірою обличчя використовували молоко, сметану, мед, яєчний жовток,
тваринний жир, а також огірки, капусту, моркву, буряк. Рецепти догляду за
шкірою було ретельно описано. Так, у ХІІ столітті онука Мономаха написала книгу
«Мазі», де було наведено способи догляду за волоссям, тілом, губами.
У західному світі косметика з’явилась у середньовіччі. Вже через невеликий
проміжок часу церква заборонила її. Та все ж декоративна косметика поступово
розповсюджувалась та ставала необхідною для все більшої кількості жінок. Таким
чином, до середини ХХ століття косметика поширилась у всіх промислово
розвинених країнах по всьому світу. Тільки в США щорічні витрати на косметику
сьогодення оцінюються в 19 мільярдів доларів.
Сьогодні головним клієнтом косметичних компаній все частіше стає тинейджер: 20%
покупців парфумерії складають люди у віці 12 – 17 років, а серед покупців
декоративної косметики – майже половина – молодь. Сучасні засоби декоративної
косметики дуже прості у використанні: губна помада, тональний крем, підводка і
таке інше виготовляються у вигляді олівців. Це дуже зручно: парочка олівців,
флакончиків багато місця в сумочці не заберуть, а ось перетворять невпізнанно!
Зараз можливо за декілька секунд перетворити денний макіяж на вечірній, підправити
його та виглядати чудово!
Реальний ринок косметики та парфумерії для молоді має наступні показники:
53% підлітків у віці 12 – 18 років використовують засоби догляду за шкірою;
Серед дівчат:
82% використовують декоративну косметику;
6,5% – фарби для волосся;
77% – парфумерію;
82% – дезодоранти.
Серед хлопців 16 – 18 років:
15% користуються лосьйонами після гоління;
26% – дезодорантами;
26% – парфумерією.
1.1.3. Призначення проектованого виробу.
У ХХ столітті виникло багато компаній та підприємств, що виробляють продукти
для прикрашання та поліпшення обличчя й тіла людини. У каталогах всесвітньо
відомих фірм разом із рекламою косметичної продукції можна знайти й зразки
товарів, що дозволяють дівчині зручно користуватися та зберігати свою
косметику: різноманітні сумочки-косметички. Косметичка – необхідний аксесуар
сучасної дівчини. Першими зразками косметичок можна вважати невеличкі сумочки,
які почали носити жінки ще у середньовіччя. В ті часи розмір косметички був
зворотньопропорційний заможності її володарки: чим менша косметичка, тим вище
соціальний статус жінки. В ті часи косметичка прикрашалась дорогоцінним
камінням та була справжнім витвором мистецтва.
Нещодавно в Японії археологами було знайдено середньовічну косметичку, що
чудово збереглася, у жіночому похованні VIII – XII століть. Археологи винайшли
залізні ножиці та щипчики довжиною відповідно 17см та 8,5см,
дев’ятисантиметрове дзеркальце з Китаю та два горщики 6 та 5,7см у діаметрі:
один глиняний й один порцеляновий. Найімовірніше, у керамічних ємностях зберігалися
мазі або парфуми.
Вже у ХІХ столітті мешканці міст часто мали при собі декоративні сумочки для
різних дрібничок. Деякий час у моді були сумочки з довгим шнурком.
У ХХ столітті для виробництва сумочок-косметичок почали використовувати, крім
натуральних, ще й синтетичні матеріали. Невеличкі сумочки-косметички були в
колекціях багатьох відомих дизайнерів одягу й аксесуарів.
Останнім часом з’явилось декілька нових напрямків у виробництві косметичок:
використання натуральних й вторинних матеріалів у виробництві, а також
косметички із світлинами. Та, незважаючи на велику різноманітність цього виду
виробів, всі вони виконують свою головну функцію: зробити зручним зберігання,
транспортування та використання найпотрібніших косметичних засобів.
1.1.4. Вимоги до виробів даного призначення.
Якою ж повинна бути косметичка сучасної дівчини? Ось як вважає більшість
старшокласниці нашої гімназії. Оскільки більшість дівчам має декілька
різновидів косметичних засобів, то косметичка повинна бути не дуже велика,
середнього розміру (наприклад, 20х10х5 см чи 17х12х6 см), компактна, акуратна,
зручна, щоб її можна було покласти до сумочки. Бажана наявність декількох
відділів або кишеньок, наявність невеличкого дзеркальця. Косметичка повинна
бути міцна, стильна, красива, гарненько, приємна на дотик, можливо у вигляді
клатчу.
Стосовно кольору думки відрізняються, тому що у кожного є свій улюблений колір,
що відповідає особливостям його характеру та темпераменту. Наприклад, людина,
яка обирає червоний колір, сповнена життя, має почуття особистої гідності,
нічого не відкладає на потім, а все хоче мати зараз, сильна духом, із високим
рівнем активності. Людина, яка любить синій колір, маж такі якості: вона врівноважена,
впевнено почувається на своєму місці, вірний товариш, має глибоке мислення,
флегматичний темперамент, любить солодке. Якщо людина відхиляє синій колір, то
вона незадоволена життям. Людина, яка надає перевагу зеленому кольору, має
твердий характер, впевнено тримається, бажає досягти успіху, вміє оцінити себе
тощо. Отже, мабуть вірно думку мають ті, хто вважає, що така необхідна піч, як
косметичка, має мати улюблений колір господарки.
1.1.5.
Вимоги до матеріалів.
Матеріали, придатні для пошиття, визначаються призначенням виробу й вимогами до
конструкції моделі, а саме: колір, фактура, гігієнічні, технологічні та
фізико-механічні властивості. У сучасному виробництві текстильних матеріалів
великий відсоток тканин, в яких до складу натуральних волокон додають хімічні,
або повністю виготовлених із хімічних волокон. Це збільшує міцність,
зносостійкість, зручність прання, але в той же час знижує гігієнічні
властивості тканин й ускладнює обробку виробу. Основні сучасні матеріали, що
використовують у виробництві косметичок наступні:
Плівка ПВХ (полівінілхлоридна
плівка). Може бути прозорою, непрозорою або кольоровою.
Кедер. Пластиковий шнур, що використовується для того, щоб косметичка
«тримала форму». Може бути різного кольору.
Тканини. Використовуються синтетичні, натуральні (бавовна, льон) та
сумішки (різне поєднання натуральних та синтетичних волокон).
«Блискавка». «Спіральна», що складається з пластикової проволоки,
згорнутої в спіраль. «Тракторна» – «блискавка» з окремими пластиковими або
металевими зубцями.
Обкантовка. Нарізана косими смужками тканина, якою обшиваються краї
виробу.
Замок. Металеве або пластикове
пристосування для з’єднання та роз’єднання «блискавки».
Нитки. Міцні, краще з поліестру, відповідної товщини та кольору.
1.2. Розробка технічної пропозиції. Вибір об’єкту
проект
1.2.1.
Аналіз зразків-аналогів.
Використовуючи різні інформаційні джерела (каталоги косметичних фірм, журнали,
інтернет) було розглянуто наступні моделі-аналоги.
Модель №1. Косметичка з тканини
із зображенням різнобарвних метеликів на світло-зеленому фоні. Має форму
трапеції з округленими нижніми кутами, середнього розміру.
Застібка-«блискавка» вздовж верхнього краю косметички.
Модель №2. Косметичка в стилі
«печворк» у формі клатчу. Світлі тони та стриманий малюнок утворюють гарне
кольорове поєднання. Головним елементом малюнку є невеличкі біленькі цяточки.
Яскравий червоний кант (також з біленькими цяточками) чітко підкреслює
прямокутну форму виробу. Клапан оздоблено об’ємною аплікацією (квіточки з
листячком) із тканини та ґудзиків, кольори яких повторюють основні кольори
самої косметички.
Модель №3. Святкова маленька
косметичка ніжних пастельних тонів у формі півкола. М’яка з мерехтінням тканина
в центральній частині задрапірована невеличкими складочками. Центральна біла деталь,
що повторює форму виробу, прикрашена бантиком із основної тканини; місце
з’єднання деталей оздоблено тасьмою-«в’юнчиком». Застібка-«блискавка»
вздовж
верхнього краю косметичка.
1.2.2. Висновок із технічної пропозиції.
Розглянувши моделі-аналоги та врахувавши думку дівчат-підлітків стосовно
косметичок, я вирішила виготовити косметичку прямокутної форми, із застібкою
вздовж верхнього зрізу на «блискавку», внутрішньою кишенькою для дзеркальця та
дрібничок та клапаном, що закриває застібку. Розмір косметички 25х15х5 см.
дозволяє використовувати її як самостійний аксесуар або покласти до своєї
сумочки.
ІІ. Конструкторський етап.
«Чим більше науки, тим розумніші руки»
2.1. Опис зовнішнього виду виробу.
Сумочка-косметичка з цупкої тканини у формі клатчу. М’який рожевий колір сприяє
виникненню почуття ніжності, спокою, любові та є символом жіночості. Верхній
клапан, що прикриває застібку, оздоблений вишивкою хрестиком. Вишиті грона
калини здавна означали дівочу вроду. Чорний кант чітко підкреслює прямокутну
форму виробу та добре поєднується з кольором візерунка тканини та вишивки.
Косметичка має плетену ручку-ремінець.
2.2. Конструювання виробу.
2.2.1. Побудова креслення деталей виробу.
Дана модель косметички складається з декількох деталей (дивись креслення
деталей): основна деталь у формі прямокутника 25х35см.; бокові
деталі (2 деталі) – прямокутник 5х15см.; клапан (1 деталь) – прямокутник
25х12см. зі округленими нижніми кутами R=2,5см.
До всіх деталей косметички виготовляються деталі підкладки таких самих розмірів
та форми.
2.2.2. Виготовлення комплекту лекал.
Для даного виробу можна виготовити 2 комплекти лекал.
Перший комплект виготовляється на основі креслення деталей.
Другий комплект можна вготовити, виконавши моделювання основної деталі з
метою економного використання тканини. Прямокутник 25х35см. розподіляємо на три
частини: передню та задню деталі (прямокутник 25х15см.) та нижню деталь
(прямокутник 25х5см.)
На креслення наносяться нові конструктивні лінії, виконуються основні написи, а
саме: назва деталі; кількість деталей; назви основних
ліній та зрізів; позначення середини
деталей; позначення напрямку
ниток основи; позначення припусків на обробку.
2.2.3. Розрахунок кількості витрат матеріалів.
Карта витрат матеріалів (за другим комплектом лекал)
№
|
Матеріали
|
Кількість
|
Ширина, см.
|
Довжина, см.
|
1
|
Основна тканина
|
1
|
90
|
20
|
2
|
Оздоблювальна тканина
|
1
|
90
|
15
|
3
|
Тканина для підкладки
|
1
|
90
|
20
|
4
|
Флізелін
|
1
|
90
|
30
|
5
|
Нитки швейні
|
2
|
-
|
-
|
6
|
Нитки муліне
|
2
|
-
|
-
|
7
|
Тасьма «блискавка»
|
1
|
-
|
25
|
8
|
Коса бейка для обкантування
|
1
|
-
|
200
|
9
|
Стрічка оздоблювальна чорна
|
1
|
0,6
|
250
|
10
|
Стрічка оздоблювальна рожева
|
1
|
0,6
|
250
|
2.3. Обладнання та інструменти, що будуть використані
під час роботи.
Обладнання: універсальна швейна машина з електроприводом; електрична праска;
прасувальна дошка.
Інструменти та пристосування: ручні швейні голки; шпательки; наперсток; ножиці; сантиметрова стрічка; лінійка; олівець; крейда.
Допоміжні матеріали: папір для побудови креслення; картон або
поліетиленова плівка для виготовлення лекал.
2.4. Послідовність виготовлення виробу.
1. Розкроювання
деталей косметички та деталей підкладки.
2. Підготовка
деталей крою до обробки.
3. Виконання
підкладки оздоблювальної вишивки на клапані косметички.
4. З’єднання
основної деталі косметички з клапаном.
5. Обробка
накладної кишеньки та з’єднання її з основною деталлю.
6. Виготовлення
ручки для сумочки-косметички із оздоблювальних стрічок способом плетення.
7. З’єднання
відповідних деталей косметички та підкладки. Під час з’єднання бокових деталей
вздовж верхнього зрізу вшивається плетена ручка.
8. Обробка
застібки тасьмою «блискавка».
9. Приєднання
до основної частини бічних деталей.
10.
Обробка відкритих зрізів обкантувальним швом.
11.
Остаточна обробка виробу.
2.5. Економічне обґрунтування.
Розрахунок собівартості виробу проводиться за формулою:
С=Вм+Ве+А+Зп+О, де
Вм – вартість витрачених матеріалів;
Ве – вартість використаної електроенергії;
А – амортизаційні відрахування;
Зп – оплата праці;
О – податок на заробітну плату.
Вартість використаних матеріалів Вм
№
|
Назва матеріалів
|
Ціна одиниці
(в гривнях)
|
Витрати матеріалів
|
Вартість витрат
(в гривнях)
|
1
|
Танина для виробу
|
18,00
|
0,2м
|
3,6
|
2
|
Оздоблювальна тканина
|
10,00
|
0,15м
|
1,5
|
3
|
Тканина для підкладки
|
14,00
|
0,2м
|
2,8
|
4
|
Флізелін
|
5,00
|
0,3м
|
1,5
|
5
|
Нитки швейні
|
3,00
|
2шт
|
6,0
|
6
|
Нитки муліне
|
0,50
|
2шт
|
1,0
|
7
|
Стрічка атласна вузька
|
0,30
|
5м
|
1,5
|
8
|
Тасьма блискавка
|
2,1
|
1шт
|
2,1
|
9
|
Коса бейка для обкантування
|
1,00
|
2м
|
2,0
|
Разом
|
22,00
|
Вартість використаної електроенергії (Ве):
Час роботи на швейній машинці Тшм = 5 годин; потужність швейної
машинки Ршм = 0,03кВт. За час роботи може бути витрачено Ешм
= Ршм*Тшм = 0,03*5 = 0,15кВт*год.
Час вобого-теплової обробки електропраскою Тпр = 1 година.
Електропраска має потужність Рпр = 1 кВт. Кількість спожитої
електроенергії Епр = Рпр*Тпр = 1*1 = 1
кВт*год.
За тарифу на електроенергію 0,31 грн. вартість спожитої електроенергії складає
Ве = 0,31*1,15 = 0,36 грн.
Визначення амортизаційних витрат (А):
Амортизаційні відрахування, що відповідають 1 робочій годині.
Голки ручні 0,00013, голки машинні 0,000083, ножиці 0,0004166, швейна машина
0,0073, праска 0,00073.
Разом 0,01
Для виготовлення косметички знадобилось 8 годин, тому
А = А1*8 = 0,01*8 = 0,08 грн.
Розрахунок заробітної плати (Зп):
Плата за роботу швачки ІІІ розряду складає приблизно 1,3 грн./год. На
виготовлення косметички витрачено 8 годин, які оплачуються заобітною платою Зп
= 1,3*8 = 10,40 грн.
Податок на заробітну плату (О):
Податок на заробітну плату складає 15%
О = Зп*0,15 = 10,40*0,15 = 1,56 грн.
Загальна собівартість виробу складає:
С = Вм+Ве+А+Зп+О = 22,00+0,24+0,08+10,40+1,56 = 34,4 грн.
ІІІ. Технологічний етап.
«Де хотіння – там уміння»
Коли вже все готово до роботи, можна розпочинати процес виготовлення виробу.
Це, мабуть, найголовніший етап у роботі, тому що на ньому втілюватиметься у
реальність наш задум, а результатом діяльності повинна стати гарненька
сумочка-косметичка, до якої пасуватиме назва «Краса калинова». Здавна люди
кажуть: «Без труда нема плода», тобто задля отримання якісного виробу потрібно
старанно працювати, дотримуючись технологічних вимог до виконання,
розкроювання, обробки деталей крою, з’єднувальних та крайових швів (зшивного,
настрочного, накладного, обкантувального та упідгин).
Також потрібно дотримуватись правил безпечної роботи з голками, шпильками,
ножицями, електричною праскою та швейною машиною.
Від якості роботи залежить настрій того, хто буде цей виріб використовувати, а
також настрій (задоволення чи незадоволення) того, хто цей виріб проектував та
виготовляв.
ІV. Заключний етап.
«Чого навчишся, те ніколи не пропаде»
Роботу закінчено і можна замислитися: чи все задумане вдалося втілити? Чи
досягнута мета проекту? Яку користь принесла ця робота? Що потрібно врахувати в
майбутній діяльності?
Результат роботи – сумочка-косметичка з поетичною назвою «Краса калинова» –
задовольнив як мене, так і моїх подруг, вчительку, батьків. Я вдосконалила свої
знання та вміння з обробки тканини, вишивання, навчилася плетінню зі стрічок, а
також впевнилася, що творчі завдання дають можливість учням виявити свої
здібності, доповнити та розширити знання у різних галузях, навчають наполегливості,
активності, вмінню долати труднощі та знаходити нестандартні рішення.
Крім того, для створення свого неповторного іміджу варто кожній дівчині
подумати, якими аксесуарами можна доповнити основні складові гардеробу. Ніщо
так не підкреслює індивідуальність людини, як речі, розроблені і виготовлені
нею.
Виготовлена власноруч косметичка в якійсь мірі відповідає моєму характеру,
смакам, уподобанням, в ній можна зберігати всі необхідні косметичні засоби та
дещо з особистих речей.
«Дивні ягоди калини збережуть красу дівчини».
Косметичка дійсно необхідна
кожній дівчині, тому не потребує якоїсь особливої реклами. Та все ж, коли б
така потреба виникла, то реклама подібної продукції могла би бути такою:
«Бажаєте попрощатися з безладом у вашій сумочці?- Придбайте косметичку» або
«Кращий подарунок для кращої дівчини на світі!»
Думаю, кожна дівчина з радістю отримала би такий подарунок.
Інформаційні джерела
1. Internet-ресурси.
2. «Золушка»
(журнал для рукодільниць).
3. Каталоги
«Avon» – 2010р.
4. «Трудове
навчання в школі». – 2010р., №12; 2011р., №1.
5. «Трудова
підготовка в закладах освіти». – 2003р., №4.
